От КарАн Ответить на сообщение
К BallsBuster2 Ответить по почте
Дата 07.03.2013 21:30:49 Найти в дереве
Рубрики WWII; Танки; Версия для печати

Переводить, думаю, не стоит.

Липень 1944 p. на вулиці Асника

Наприкінці липня 1944 р. на вулиці Асника (тепер це вул. Богомольця) сконцентрувалися АК-івські дружини „Адама” та „Світязь/ІІ”. Молоді хлопці в цивільному вбранні перебували в помешканні одного з колег, на 4 поверсі кам’яниці навпроти невеликого скверу в місці розширення вулиці Асника (можливо, мова йде про будинок №6 ?), де окопалися німецькі солдати.
Про події липневих днів 1944 р. згадує п. Лешек Савіцкі (псевдо Траян):
„...Перед полуднем у суботу, 22 липня, під час наступу радянський танк підїхав з боку вул. Пілсудського (тепер вул. І Франка), повертаючи на Асника. Молодий німець, може, років дев’ятнадцяти, вистрілив з фаустпатрону. Відтак влучив у танк і вбив одного з танкістів; решта членів екіпажу розбіглася. Німці почали обшукувати будинки в пошуках росіян. Наші - а іх у приміщенні було щонайменше з десятеро - розділилися, частина зійшли до пивниці, а в помешканні залишилися Туля, „Адам”, „Рема”,і „Гриф”, які сховали зброю в печі. Молодий німець, той, що підбив танк, увійшов до помешкання, але Туля, який добре володів німецькою, пояснив, що тут немає жодних росіян. Зав’язалася розмова. Німець визнав, що вони не мають жодних шансів. Зауваживши, що хлопці їдять пісний хліб, німець дав їм банку смальцю. Наші з полегшенням зітхнули та чекали подальшого розвитку подій. Ситуація, в якій опинилися німці, не була легкою. Коли один з наших розговорився з ними, вони запропонували обміняти зброю та амуніцію на ... цивільне вбрання. Вночі німці зникли.
Наступного дня (в неділю, 23 липня) в тому ж місці з’явився російський патруль - дві особи; вони йшли в напрямку вул. Пілсудського. „Старшина” обережно йшов під муром, коли на ІІ поверсі будинку №4 на Пілсудського блиснула шибка вікна, яке власне відчиняли. Німець, котрого перед тим не було навіть видно, пострілом з карабіна вцілив росіянина. Той з криком упав, потім поповз у бік підбитого танку, де шукав захисту. Другий росіянин відійшов. Вночі жінки притягнули пораненого „старшину” до пивниці нашого будинку. Серед мешканців знайшовся лікар, але росіянин помер.
Солдати АК хотіли його поховати. Марно „Кармен” з колегою намагалися намовити мешканців з лопатами допомогти викопати могилу в сквері... В кінці кінців ми самі поховали „старшину” в сквері на розширенні вулиці Асника. Він нічого не мав при собі, навіть сорочки під мундиром.
Коли середмістя було заняте росіянами, вони відтягнули нерухомий танк. У цьому місці було поставлено протитанкову гармату (німці ще утримували будинки Воєводства...)”

Джерелo:
•Leszek Sawicki ps. Trajan. „Burza” po „Burzy” Poslowie. „Semper Fidelis”, № 2 (25) 1995, marzec-kwiecien.

http://relicfinder.info/forum/viewtopic.php?f=26&t=202&start=140